Пора, коли усе навколо вже відпочиває І так спокійно спить у цілковитій тиші Коли йде сніг, а все замерзнувши втішає Тобі стає так гарно і спокійно на душі А новий день дарує неймовірну радість У серці тобі, МАМО, буде двадцять п’ять З роками здобувала ти життєву мудрість Пройшовши шлях […]
Daily Archives: 08.08.2018
36 posts
Они прошли не легкий путь войны Без них надежды нету на победу Связисты лучшие защитники страны Дадут возможность провести беседу Приказ дойдет от штаба до окопа Солдат, сержант услышит командира Боится враг теперь йти на Укропа Не подведем страну и честь мундира Под выстрелы врага идут вперед они Дать связь […]
«Коли я стану дорослий, робитиму все, що захочу!». Всі в дитинстві так говорять, напевно. Я теж колись так говорив. Думав, що коли подорослішаю, лягатиму спати після опівночі… чи навіть далеко після опівночі.., а може, зовсім не лягатиму. Буду їсти все, що забажається і дивитимусь телевізор досхочу. Ну, в дитинстві, ясна […]
Моє місто – то моє життя! Це дитинство та юність На повнії груди! Перші сходи в доросле життя… Перші спроби піднятись на ноги. Моє місто – фортеця моя, Це мій захист! Мій спокій! Надія….. Сподівання на краще життя Моїм дітям та нашій країні. Моє місто – скарб серця мого! Загадкова […]
Кривавими слідами на асфальті Ми повернулись в золотаво-сіру осінь. Ви схаменулись та стало пізно браття, Бо час нам вирок вже виносить. Ми схаменулись та чомусь так зимно, Душа заметена в же білими снігами. Ми в осінь повернулись, та не змінно Ми залишаємось жорстокими богами. (2012р.)
Перед світанком душа замерзає, Чого ж ти боїшся моє грішне єство? Ми інколи страхом його називаєм, А часом вважаєм його божеством. Чи спало б на думку схилити коліна? Чи спало б на думку нам бити чолом? Коли б лише знали, що наша провина, Бо ладні зректися коріння свого. А ми […]
Із весною знову розлилися води, Затопили луки, вийшли з берегів… Верболозу пісню чути вряди-годи, В унісон несеться з співами птахів… Попід очеретом танець хороводом Радісно виводить табунець качок. Тут їхня малеча світ побачить згодом Їх домівка рідна – затишний ставок. У веснянім колі, в темно-синіх хвилях Лебедина пара – радість […]
Крізь тріск сухий і хижий дряп гілок Біжить вигнанець темним лісом. Вже десь загублені сума, ціпок, І схоже, кров чорніє із дірок Плахіття, наче шарпаного бісом, Брудного, драного. Нарешті смолоскипів Заграва десь позаду миготить, Рухливі тіні галузей чорніють, Густішають, і голоси гонитви, Збентежені, лютують вдалині. Тихішає. І чути стало схлипів […]
Тихенько по небу місяць ступає… З оксамитовим сяйвом грається ніч. Зоряний шлях з нею я прокладаю Коханому радісно лину навстріч. Руки сплетуться у ніжних обіймах, а губи відчують медовий нектар… Як передати тепло те у римах, де Ангели ду́ші несуть вище хмар!?… Очі блукають по тілу невпинно… Не можу спинити […]
Присвячую любій мамі – найдорожчій у світі людині Подарую мамі квіти у ранковому привіті. Щоб сіяли її очі, Як небесні зорі ночі. Посміхалось її серце – добра й ніжності озерце. Пригорну і поцілую Всю любов її відчую… Зітру, наче ту росинку, світлу з щік її сльозинку. Слова щирі відшукаю, Із […]
У Барселоні рідко дощ. Пекучий брук. Ми йшли старезних стін уздовж З вузлом із рук. Троянди пахли п’янко так І грів пісок. І кастаньєти чітко в такт – Цок-цок, цок-цок… Серед розжарених цеглин Майолік гра. Ти цілував. Це чув один Пісок між трав. Минає спека уночі… І […]
Біле обличчя. Очі – блакить. Зима-чарівниця у північ не спить. Кроки лишає на полотні. Тихо співає колючі пісні. Срібне намисто.Вишня-уста. Йде норовисто косу розпліта, горда дівиця поміж людьми… Холодом сниться привид зими. Альона Ус
Покосили покоси, Зорали у полі. Сивий чуб , сиві коси, А ще праці доволі! Не зібрали врожаю. Роботу лишили. Полетіли до раю. У жнива відпочили. Ох татусику, татку, Худенький, змарнілий, У холодній могилі Рученята зложили. .. Зимували ми зиму. Діждалися літа. Пам’ятаємо днину, Коли Вами віджито. .. Так багато змінилось. […]
Гарна кімната. Просторе віконце. Квітка маленька милується сонцем. вдивляється пильно у світ білий Божий, Що діється в день весняний, погожий. Кімнатна рослинка нічого не знає, Усе їй цікаво, добра виглядає. У небі блакитнім хмаринки пухнасті, веселка привітна кольором щастя. Сонячні зайчики у краплинках роси весело скачуть, не бояться грози. СмішАть, […]
А моя хата скраю… Низенька біленька Біля синього гаю, Де стежка тоненька. Ще тут річка і луки, І поле-море льон! Тут мелодії звуки Із життям в унісон. Соловейко щебече , Танцюють жита. Листочками плеще Трава молода . Тут пахне дитинством Мрія і казка. Тут батьківське слово , Мамина ласка . […]
З’явилася на небі темна хмара І вітер знявся сильний та рвучкий. Зчинили із пилюки й бруду галас, І дощ пішов —– землі ж не промочив . А інколи з маленької хмарини Проллється злива, наче із відра. Пере завзято всі полотна днини , Сріблить всю зелень крапелька-вода. Не думайте, що злива […]
дається , недавно бруньки наливались, Зелені листочки були. У дзеркалі-річці верба милувалась На пишнії віти свої. Роса світанкова — каміння коштовне, Виблискує сяйвом кришталь . Тумани імлисті — то вбрання шовкове, Біла небесна вуаль. Тендітна, вродлива верба розцвітає, Заздрять тополі здаля. І вітер проміння їй в коси вплітає, Несуть аромати […]
У ввечері біжи на луки, Щоб погуляти у тумані, Там між трави почуєш звуки, Які малюють нові грані. Імла покрила все навколо, Не на землі вже – десь у хмарах, Лише цвіркун виводить соло, Як на весні його кохала Циганка -муха чорнокоса. Із ним фламенко танцювала, Вогонь топтала, сильна […]