Чи годі віку, щоб любити,
Прощати, вірити, нести?
Перемогти фінальну битву
Герой якої – саме ТИ!
Життя боротися з собою,
Картати за “невдалий” крок.
І захлинатися ганьбою,
Що знову не пройшов урок.
Тихенько рюмсати про долю,
Про зриви, промахи, жалі.
Забувши ВИБІР, ПРАВО, ВОЛЮ
І ЗАПОВІТНІ СКРИЖАЛІ.
Незмірне диво, чудо – БУТИ!
Дотіль, як спуститься завіса
І цінні навички здобути
На сцені свого БЕНЕФІСУ.
Чи годі віку, щоб ЛЮБИТИ
Коштовний скарб – своє ЄСТВО.
І животіти, і творити,
Бо все довкола – БОЖЕСТВО!!!