-Мені здається, що кохаю Вас!,-
маленький Равлик так почав розмову.
І сірий світ Метелика в той час
засяяв барвами перлистими довкола!
Наш Равлик має рацію. Авжеж!
Метелик той давно чекав на нього.
І був казковий той політ без меж,
назустріч Мрії, всупереч усьому!
А потім ще багато було мрій
про світ чудовий, щастя і про радість…
Але наш Равлик любить панцир свій,
Метелику ж важлива честь і справжність.
Отак Метелик і позбувся крил(((
Зневірився у тих, кому “здається”.
А що ж наш Равлик? Він набрався сил
й поліз туди, де солодко живеться.
