Настане час, коли мене не стане І я помру, і зникну між людей, І моє серце битись перестане, І дух мій увесь вийде із грудей. І я живу, немов би увостаннє, Й життю радію кожну ніч і день, Бо стане час, коли мене не стане І я помру, і […]
Daily Archives: 14.04.2020
Ми залишаємось такими, як були, Лиш час-пісок шліфує наші грані. Добро й любов лікують рани рвані І проростає молодість в сліди, де йшли. Ми забираємо з собою усе те, Що нам приємно згадувати буде, А також те, що пригодиться людям, І те, що в кожного в душі святе. […]
Тюльпани зацвіли червоним цвітом На майже голій, чорній ще землі Вслід за нарцисом й первоцвітом Нас радують. … Як ми були малі, То теж раділи всім весняним квітам І всьому новому в природі взагалі Якраз весною, а не теплим літом Коли по берегах бродили, а в селі. Тюльпани зацвіли! Червоні […]
Схилились старі верби над водою В зажурі, що нема куди рости І сохнуть їхні гіллячки бідою, Яку й вода не може віднести. Уперлись в небо, а воно – високе, – Край неба десь далеко у в імлі, А в верб таке коріння неглибоке, І страшно відірватись від землі. […]
Прилетіла ластівка до оселі Із теплих країв по весні Й почала співати пісні веселі Про пташині радості неземні. До свого гніздечка, що біля стелі, Яке мріялося їй у сні, Прилетіла ластівка до оселі Із теплих країв по весні. Розрізаючи крилами паралелі, Хмари піднімаючи навісні, Милі долаючи небесні І […]
Одягнуся потепліше і прийду до тебе, Осінь. Зафарбую білі прядки у своєму я волоссі. Прихоплю вина з собою: не з порожніми ж руками! Будем грітися глінтвейном і ділитися думками. Розкажу свої тривоги, пані Осінь кароока, Не люблю вітри холодні. І дощі – така морока!… Не люблю, як плаче небо, […]
Англійська погода прийшла до країни З туманами й сирістю серед зими І всіх здивували такі переміни Із краєвидами чорними. Сніг і мороз – не в тренді нині, У моді в природі – з імли килими. Англійська погода прийшла до країни З туманами й сирістю серед зими. В минулі […]
Потонути у погляді твоїх очей, Загубитись у всесвіті синім. Розчинитись у звуках спекотних ночей, Що там завтра? Важливе нині! То до хмар, то у прірву, легка мов перо В міріадах зірок кружляю. Я твій подих, краплинка крові, ребро Спраглу душу свою напуваю. Тільки ти не пускай мою руку, тримай! […]
Якось совеня маленьке із гніздечка свого впало, Загубилося у травах, куди йти воно не знало, Соловейко, дрізд, і дятел запримітили малого, Зрозуміли пташенята, що потрібна допомога. «Хто ти?» – запитали в нього. « Я маленька ще сова Я як ви пернаті друзі, пташка також лісова» «Що ж ти робиш на […]
Зверху з хмаринки в небі падає сніг, літають сніжинки і лягають до ніг, летять нам назустріч прямо в лице, огортають зусібіч й беруть у кільце, заворожують погляд, беруть у полон, на думці нас ловлять, що це ніби сон, який по інерції вводить нас в транс і в конвергенції виклика резонанс, […]
Ти серце не засни, гори і далі! Хоч, як не тяжко бийся, калатай! Колись же мають збліднути печалі?! Вдягнеться стежка в сонячний розмай! Не дай байдужості тебе заколисати, Як маєш, що сказати – говори! Може і легше заховатися за грати, Від всіх печалей, болю і хули Не обирай цей […]
Зима повернулася знов в Україну, Напевно, забулася, що вже весна, Накидала снігу по самі коліна Й на сорок святих розгулялась сповна. Сніжинки спадали з небес, як пір’їни, Й летіли донизу, до самого дна, Вкривали дерева, будинки, стежини Й довкола поширювалась білизна, Зима повернулася… Діти зраділи, що врешті зустрінуть […]
У зеленому лісочку Де шепочуться листочки, Між пташиних пісеньок, Жив старий – старий пеньок. Він на сонечку дрімав, Жив, нікого не чіпав. Геть обріс зеленим мохом, Збайдужів пеньок потроху. Байдуже було на все, Сам не знав чи ще живе. Якось стежка їжачка, Пролягла біля пенька. Подивився колюченький, Буде […]
У слові щастя тисячі бажань, В однім такім короткім наче слові. Крилатих мрій і скромних сподівань, Тепло душі, і промінці любові. У чому ж справді того щастя суть Людина до кінця не зрозуміла. Нас ріки долі по шляхам несуть, Вітри зневір надій ламають крила. Із дня у день свої […]
Життя свого втамовуючи спрагу, По бездоріжжю мрій своїх іду, Відновлюючи серця рівновагу, Надією зап’ю свою біду. Яке ж воно крихке жіноче щастя, В руках байдужих крила опуска… А віра до останнього причастя, Промінчик світла в темряві шука. Біжить життя, спішать нестримні роки, В галопі дикім пробігають дні. Все […]
На мапі країни маленька краплина, Для мене ж у ній помістився весь світ, Де золото нив, рідний дім, і родина, Земля на якій народився мій дід. Масний чорнозем, мій народ працьовитий, Садки у дворах, і пташок переспів. Солодкий баштан: запашний, соковитий. А ще найчарівніший шепіт степів. Тут сонячне зернятко […]
Я вірую у Всемогутність Бога, В молитви силу, істину просту. У кожного у Храм своя дорога, Я до свого крізь терни знов іду. Я знаю, що Господь в моєму серці, Усе життя веде мене по долі, . Де є любов у чистому озерці, Відпустять душу сумніви і болі. Мій […]
Відцвів бузок, тепер от бузина Убралася духмяним білим квітом. Цей рік в нас майже не була весна, Зробили крок ми із зими у літо. Останнім часом дивні відчуття… Вам не здається, що природа нині Чомусь щораз пришвидшує життя, Пишаючись в квітучій одежині. Ви пам’ятаєте, раніше як було? Усе по […]