Минає день і ніч,
Пора міняє пору,
І день вже догора,
І кому ставить знову…
А Серце все ніяк
Угамувать не хоче
Ту тугу, що болить
І по ночах шепоче.
Тихенько скиглить знову,
Вмивається сльозами
І вибачення просить
Наївними віршами.
-Прийшла б до тебе, Серце,
Надала б допомогу,
По що ЙОГО обрало
І б’єшся ти для НЬОГО?
-Тепер терпи до скону,
Зализуй рани, БИЙСЯ!
Облиш свої прокльони
І знову СМІЙСЯ, СМІЙСЯ!
-Радій, що Ти ще можеш
Солодко так боліти,
Розпечене коханням
Зумій себе зігріти!