«Холоднеча»
Моє минуле мов на уздогін,
Та я давно уже, підвівся з колін.
Не твій приблуда, не твій я раб,
Схолов назавжди до твоїх зваб.
Жбурляла серце, немов граніт.
Лишала в венах холодний слід
Моє прокляття і каяття,
Відав назавжди тобі життя.
Горів у пеклі, навіщо рай?
Мені в коханні не дорікай.
Не вибирає, серце живе,
Що йому близьке, а що чуже.
На перехресті чужих доріг,
Спиняє серце останній біг.
Застигло в люті холодних зим,
Нехай згасає, та біс із ним…
17.01.2021.
#ВіталійПрокопович
#поезія
#вірші
#віршіУкраїнською
#поезіяукраїнською
#поетичнийщоденник
Автор публікації
Коментарі: 6Публікації: 291Реєстрація: 26-08-2018
Достижение получено 25.04.2020
Титул: Вибір видавця (Лютий 2020)
Достижение получено 26.01.2019
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
