Це не було кохання з першого погляду. Спочатку це була дружба. Дружба міцна, по-дитячому серйозна, без будь-яких клятв і обіцянок бути разом. Ми просто були разом. Ми зустрічалися майже кожного дня. І так вже звикли одне до одного, що не уявляли життя окремо, одне без одного. Йшли роки, ми росли […]
Daily Archives: 17.01.2021
17 posts
В задумі сад. Зоріють тихі ночі, І сняться саду кольорові сни. У снах весна, така дзвінка й дівоча, У снах шумлять столітні ясени. У снах теплО, і сонечко ласкаве «Зайців» пускає між зелених віт, Грайливо пестить віти кучеряві Огорнуті у яблуневий цвіт. Лежать сніги в зелених […]
Давай напишемо листа з початку, І заховаєм від людських очей. Не будем грати знову у мовчанку І насолодимося п’янкістю ночей. Давай напишемо листа з початку. Добавим трішки кольорових фарб. Не треба ставити останню крапку. Сім’я то є найбільший в світі скарб! Давай напишемо листа з початку. І заховаєм його в […]
Гірчать меди, тумани сіють росами, В нікуди стелять листям ясени, Я навесні тебе згубила в просині, Мені б тебе у осені знайти. Мені б до тебе, як колись травневою, Від всього світу нишком утекти, Та листопад під ноги стелить зливою… Мені ж до тебе – поле перейти! Мені […]
Вже зимонька почалася і по світу помчалася, і розсипала сніги, що ж іди, сніжку, іди. Гори засипай, дахи, біля хати – копички, і городи укривай, щоб навесні був врожай. Іще жовті ясени розсипали по землі жовте листя як бурштин і кущів жовтенький клин. Вдалині іще – дубок, […]
«Холоднеча» Моє минуле мов на уздогін, Та я давно уже, підвівся з колін. Не твій приблуда, не твій я раб, Схолов назавжди до твоїх зваб. Жбурляла серце, немов граніт. Лишала в венах холодний слід Моє прокляття і каяття, Відав назавжди тобі життя. Горів у пеклі, навіщо […]
А вдруг снежинки – это письма Бога… Небесные иероглифы любви, Ложатся без конвертов у порога… Лишь только наклонись и собери… Да ты не скромничай! Бери скорее! Лепи комочки счастья и чудес! Давай попробуем быть чище и добрее, Ведь Радость опускается с небес!!!
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/pryhodyly-tut-zevesy/ Десь на хребті, де неозоре море Дана воду лила, хмари наче крила, із тої водиці сірі наче криця, щільні наче море, укривають гори, течуть наче річка, вітряна водичка. Із дрібних краплинок наче намистинок, красила смерічки, дзюрчали потічки. Повисли на голках, бринять у повітрі, тече хмарна річка, береги […]
Зупинись на хвилинку, подумай, Як збираєшся жити надалі, Пригадай всі бажання… послухай, Не соромся, загадуй найкращі. Так хотіла близьким подарунок? Ти про себе не думаєш зараз! Не зрікайся солодкого трунку, Не страшися, що рушиться карма. Лиш заледве приходить удача, Устигай їй руками махнути, Бо щаслива людина, як пташка, Пролетіла… всі […]
Как хорошо, что было это лето, Лучами солнца теплого согрето. С волною чувств, эмоций разных Нам не забыть тех дней прекрасных. Цветов букет и нежности вуаль, И вальс любви, как шаль, Окутывает наши отношенья. И поцелуев сладкий миг прикосновенья. Пьянящее шампанское в бокалах, Вскружило голову вино. Твое молчание […]
Вийду з подвір,я і вже знаю куди рушати зачекалась стежина моїх кроків а скільки їх зроблено до цих пір мама носила мене по ній обережно водила стежина і в дитсадочок до школи мене проводжала і зустрічала різною вона була плакала восени сміялась весною тішилась літом замерзала зимою і кохана вперше […]
Коли побачив загадкові очі, Злились волошки з небом воєдино, Відтак з’явилися безсонні ночі, Красу зорі стрічаю терпеливо. Можливо вибрав підсвідомо образ, Чому ж частенько диво зустрічаю? Удень побачу, хвилювання й розпач, Настане ніч… себе вже не впізнаю…
Вітерець швидкий підхопивши бризки, Закрутив у вирі емоцій ніжних, Та змогли натрапить вони на рифи, Й почуттям чомусь додали сліз срібних. Не сказали вчасно потрібні слова, Їх мерщій несе у відкрите море, Лиш напрочуд радісна хвиля морська, Наперед події пізнала схоже. Зберігає Всесвіт чуттєвий роман, Зачекалась давня знайома гавань, Весняне […]
У срібному гамаку Зимонька гойдається, Гарну пісеньку дзвінку Вітер їй присвячує. Слухає його вона, Мило усміхається, Мабуть Зимонька-Зима В нього закохалася. Бо не злиться, не мете, А сонечком радує Та сніжинками цвіте Так, наче трояндами. 2020 р.
Ничто не вечно под луной, И звезды меркнут в небесах, Остаться мне б самой собой, И не забить мечтать о чудесах. Чудес так много в этом мире: Луч солнца, радуга, рассвет. Не засидеться бы в квартире, А выйти поскорее в свет. И на ромашковое поле Пойти желанье загадать, […]
Краса Краса душі, мов та перлина, Захована у серці. Яке тріпоче, мов пташина, від дотику любові, Що підносить людину до небес. А в небесах літати легко Поряд з тим, Хто розуміє Думки і мрії душі твоєї. Читати легко у голубих очах Ту ніжність, Що даруєш лиш одній людині, Мов дзеркало […]
. . НЕЗАГОЄНА РАНА – “ДОЛЯ КАТЕРИНИ” – Частина 10 . .У великому мальовничому селі із чудовими краєвидами, що на БУКОВИНІ, у молодих закоханих ІВАНА та ВІРУНЬКИ народилася мила русява дівчинка КАТРУСЯ, із голубими, як провесінь неба, дитячими оченятками, ніжним рум’янцем на білому личку, […]