“Казки”
Ви свій народ, вели на бійню
Сховавши правду за казками
А правда та, покрита сіллю
Усіх людей, що там вмирали
Поїли щедро землю кров’ю
Вкривали юними тілами
Давали босоногим дітям зброю
Ридають в горі, їхні мами
Чи мало вам? Ще не нажерлись?
Самі сховавшись в кабінетах
Ви для народу постарались
По ваших видно це портретах
Покайтесь! Доки ще не пізно
Вже досить кров ту проливати
Хоч раз поставте себе гідно
Чи ви лиш вмієте брехати?
Продали душу, вмерла совість
Сховавшись, за всіма замками
Скажіть мені, де ваша гордість?
Вона покрилась хробаками…
В. Прокопович………..
05,02,2015,
