«Марсіанка»
Ти незвичайна, з іншої планети
Тобі подібних зовсім не існує
Чи прибула на землю ти з комети?
Немов крізь душу своїм поглядом пильнує
В твоїм незвіданім я космосі
Немов в безмежжі, розчиняюсь
Мов в неосяжнім, хижім просторі
Та навіки в нім залишаюсь
Ти гравітація і ніжність
Пустеля сповнена словами
Та відшукати вірогідність
Її десь там, між берегами
Вона сховалася між зорі
В своїх думках, до дна глибоких
Вони ж були такі прозорі
Й до божевілля одинокі
Віталій Прокопович…….
05.03.2018.