«На мить»
Ти хотів усю її кохати
Жадібно вдихати мов ковток
І безмежно палко цілувати
У ночі піднявши до зірок
Ти хотів усю її творити
Мов художник, що на полотні
Ти хотів лиш нею тільки жити
Багряним світанком у вікні
З нею ти до ста хотів прожити
Доки старість коси не зросить
Про усе на світі говорити
З нею до кінця життя допить
Ти хотів усі її забрати
Не ділити з світом, ні на мить
Лагідно і ніжно обіймати
Доки її серце ще горить
Віталій Прокопович……
21.12.2017.