Коли поринуть люті ріки крові
І трупами покриється земля
То буде вже тобі не до любові
Й не сіятимеш в землю ти зерня

Так страшно є коли йде брат на брата
Рука з мечем від страху затремтить
Уб’єш рукою тою злого ката
І кров у серці жадно закипить

Не хочу бути я лихим солдатом
І забирати в молодих дітей життя
Та доведеться рідну землю захищати
Аби її не зжерло чорне вороння

Бо то моя земля, моя країна
Яку нікому в руки не віддам
Я краще згину і умиюсь в крові
Та душу Українську не продам

Бо це мої степи, луги і ріки
Я народився вільним і помру
І в пам’яті моїй залишиться навіки
Як розбивали ми не раз орду

Тож слався рідний краю вічно
В бою ми станемо за рідний край
І пам’ятати будуть наші діти вічно
Як боронили ми свій рідний небокрай

В. Прокопович……..

20,03,2014,