«Незнайомка»
Ти загубилась в осені, як листя у калюжах,
Між перехожими, і між облич, закутих в маску.
До почуттів твоїх цей світ зовсім байдужий
Шукаєш ти, щоб щезнути хоча б одну відмазку
Ти загубилась в осені, у вітрі й холоднечі
Вони так підло пронизали до кісток
І тягарем лягли на твої пониклі, кволі плечі
Й думки, розвіявши між пальців, мов пісок
Пропала в осені, де дощ малює силуети
Яких бракує, як би не хотіла
І у думках твоїх лише його портрети,
Які спалити в попіл так і не зуміла.
Пропала в осені, застрягла у кохані.
Не дихала, не спала, не жила…
І строки ті виводила останні
Пером, що відірвала від крила.
01.11.2020.
Автор публікації
Коментарі: 6Публікації: 291Реєстрація: 26-08-2018
Достижение получено 25.04.2020
Титул: Вибір видавця (Лютий 2020)
Достижение получено 26.01.2019
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
