“Осіній лист”
Осінній лист упав на землю і заснув
Він був, він жив, і в одну мить забув
Забув як мріяв і любив, забув навіщо жив
Лишень тихенько покружляв й додолу мертвий впав
В калюжі в бруді під дощем
Ніхто його не вкрив плащем
Він бачив весну, пив росу
Небес і світу всю красу
І дихав він на повні груди
Дививсь як мимо ходять люди
Він жив одною лиш тобою
Твоїм теплом, і тим що називається любов’ю
Та все невічне, все зникає
Галактики зникають, і міста
Й ніхто того не розгадає
Куди любов зникає мов роса
В. Прокопович……….
04,11,2014,
