Для голосування необхідно авторизуватись

ПРО БОРЩ І НЕ ТІЛЬКИ… ( Вірш – пересторога)

Сотворіння борщу я б назвав ворожінням -
щоб листок до листочка, все вчасно і все до ладу.
Чари сонця й землі усмоктало коріння,
щоб не втратили люди написане їм на роду.

Із пестливих долонь землелюба-трипільця
запліднилася нива зерном україноєства.
І, заливши ріллю сонцекров'ю по вінця,
уродила народом на тисячолітні жнива.

Переможно верталися вої Олега,
вдалині зруйнувавши чужинську ворожість ущент.
І княгиня, подякувавши оберегам,
частувала його оксамито-червоним борщем.

Відряджала Андрія На Січ Бульбашиха,
до борщу покропила сльозами зубець часника.
Підвивала, ридала, молилася зтиха,
ніби знала вона, що востаннє годує синка.

Манівцями до лісу тривожна Ганнуся,
притискала  у хустці,ще теплий з борщем казанок...
У пілотці під зіркою не промахнувся -
страву й кров розчинив у долонці кленовий листок.

На Дніпрі, чи на Прип'яті у вишиванці
в котрий раз ще шаткує капусту жіноча рука.
І не зна...
...Што хазяйка задумалась! Ну ка тащи
еті ваши хохлятскіє красниє щі!
3

Автор публікації

Офлайн 3 роки

Vyacheslav Semenko

94
Коментарі: 16Публікації: 34Реєстрація: 13-08-2018

Бронзове перо

Достижение получено 16.08.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Думок на тему “ПРО БОРЩ І НЕ ТІЛЬКИ… ( Вірш – пересторога)”