“Щастя”
Мені для щастя зовсім мало треба
Її вуста і посмішка щоранку
Коли довкола синевою грає небо
І вечори з тобою, зустрічаючи на ганку
Мені для щастя нідочого гроші
Байдуже на будинки й острови
Мені би з нею зустрічаючи світанки
Напитися між травами роси
Надихатися вранішнім туманом
Про все на світі з нею говорить
І бути від любові ніби п’яним
Й чекати доки свічка догорить…
Мені для щастя не потрібно шмаття
Й байдуже що її вкриває стан
Вона моє життя, й моє прокляття
Яке собі я вибираю сам…
12.08.2020.
