Для голосування необхідно авторизуватись

«Соловей”

 

 

 

Соловей щебетав пісню десь у діброві
Про кохання нещасне, палюче своє
І зронив він сльозу, на стежки полинові
Добре знав, що гніздечка свого не зів’є

І лунала та пісня між річок і балок
Між дерев наче велетів, й синіх фіалок
Полонила степи і далекі простори
Її навіть почули високі ті гори

Вона линула сумно, і так мелодійно
Серце болем стискало немов безнадійно
Її вітер шептав, наче ту колискову
Ту химерну мелодію ніби казкову

Щебетав соловей, поки сили не стало
Його небо у хмари до себе забрало
Там співає він зорям, зустрівшись щоночі
Як кохав безнадійно, її сірі очі
28.11.2016.

#ВіталійПрокопович
#поезія
#вірші
#віршіУкраїнською
#поезіяукраїнською
#поетичнийщоденник

8

Автор публікації

Офлайн 12 години

Віталій Прокопович

777
Коментарі: 4Публікації: 252Реєстрація: 26-08-2018

Вибір видавця (Лютий 2020)

Достижение получено 25.04.2020

Титул: Вибір видавця (Лютий 2020)

Небайдужий читач

Достижение получено 26.01.2019

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Думок на тему “«Соловей””