“Такої осені”
Такої осені я досі ще не бачив
Налиту золотом і зовсім без калюж
Та я тебе ще й досі не пробачив
І все хотів забути це чимдуж
Цієї осені без тебе вже не вперше
Все повертається безжальна круговерть
Це листя впаде, ніби знову вмерше
Його прийме до себе мерзла твердь
Цієї осені я не лічив світанки
І заходів, байдуже, й часу лік
Щоразу холодніші мчали ранки
І журавлі летіли зовсім в інший бік
Цієї осені я не заплуталась у волоссі
Твоїм, його не стало як й весни
А памятаєш як ще й досі?
Його мені ти обіцяла зберегти…
Такої осені я досі ще не бачив
Такої я не бачив теплоти
Тебе напевне я давно пробачив
Лише не зміг від тебе я піти…
22.10.2019.
#ВіталійПрокопович
Автор публікації
Коментарі: 6Публікації: 291Реєстрація: 26-08-2018
Достижение получено 25.04.2020
Титул: Вибір видавця (Лютий 2020)
Достижение получено 26.01.2019
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
