“Темрява”
Твоє плаття мов сама ніч,
Тобі так личить…
Воно ніжно падає з пліч,
Так хто ж заперечить?
Мов свою душу я програв,
Навіки, темряви слузі.
Та досі я тебе чекав,
На своїй чорній полосі.
І хто з нас першим кинув карти,
Назад немає вороття.
В кохання гратися не жарти,
Бо на кону бува й життя.
І плаття те мов сама ніч,
Тобі так личить…
І я пропаду ясна річ,
Без зайвих заперечень.
01.11.2021.
