Твій на сто відсотків,
Ти не жалій для мене тих ночей коротких.
Цілуй мої вуста, хоч ми з тобою перехожі,
І зовсім різні ми, як полюси далекі і не схожі.
Крізь терни до зірок, вбивай ти мою душу,
Крізь пальці мов пісок, цю клятву не порушу.
Напишу на альбом пісень, тобі присвячених,
Про наші почуття, дощами мов освячених.
Забралася у серце, глибоко так, не видерти,
Із пам’яті, мов файл, ніколи вже не витерти.
Мелодію про нас ще досі не написано,
Цю справу навіки для когось ще залишено.
Твій на сто відсотків,
П’янію я від уст твоїх солодких.
Нащо згубила ти? Серцевий м’яз – скалічений,
Пропав від сотень ран, жорстоких і не злічених.
24.11.2020.

Думок на тему “«Твій на сто відсотків»”
Пане Віталію! Надзвичайно щиро і , вірогідно, дуже автобіографічно, дуже потужно про історію кохання, яка живе у Вашому серці…Єдине, що може назву вірша зробити більш поетичну, зокрема, є багато поетичних образів у просторі Вашого вірша: ” П’янію я від уст твоїх солодких.”…. Але це все є правом Автора вирішувати. Просто хотів від щирого серця Вам допомогти, вибачте…..