Громадянська лірика Поезія ПЕРШОСЕНС автор Vyacheslav Semenko|Опубліковано 02.09.2018 Коли замислююсь про долю драматичну своєї мови, думки, слова та культури, пригадую Сизифову спокуту вічну, круті шляхи, пороги й неприступні мури. Заговорив Еней на українській мові, а з ним – боги, божата та богині грецькі. Неначе в пику петербурзькому орлові на українській реготався Котляревський. Як молоде дівча, що в лісі заблукало, крізь польські хащі і московські буреломи із темряви до світла слово пробивалось, щоб не забули, звідки ми і хто ми. Здавалось лиш трясовина в кінці дороги, а по верхівках – довге “акання” московське. Та мова рідна лиш в оселі хлібороба, так віддано скалькована по-малороськи. Та раптом струни Кобзаря безкомпромісно, так пристрасно і по-весняному розкуто влились яскравосонячно і благовісно у темний морок безбатькІвської розпуки. Та східний вітер знову гонить крутохвилі і повінню ідей – чужинської полови з-під мови – храму, української святині, підступно вимива фундаменту основи. Та їм на перепоні ми поставим греблю – із слів-цеглинок, із віршів поезопісні. У цьому – першосенс і життєва потреба, у кого з Україною душа і мислі. 1 Автор публікації Офлайн 2 місяці Vyacheslav Semenko 91 Коментарі: 16Публікації: 34Реєстрація: 13-08-2018 Бронзове перо Достижение получено 16.08.2018 Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій Вибір видавця (Травень 2019) Достижение получено 06.06.2019 За публікацію “Учитель”
Опубліковано 20.08.2018 Троянда на снігу Лежала троянда на білім снігу… Серце розбите морозом скувало Берегла пелюстка застиглу сльозу Як іній на сонці вона вигравала. А до життя […] 2
Опубліковано 12.01.2019 Чужі Навколо занадто багато слів. Хочеться просто тиші. Закутатися в серпневу ніч, дивитись на зорі, що наче миші. Жар роз’їдає ребра, самотність будує […] 2
Опубліковано 08.08.2018 “Білий лебідь” 1 Коментар Білий лебідь кружля над водою Довго, довго … з рання до зорі. В тій воді він печаль свою, Свою тугу…. утопить прагнув […] 3
Опубліковано 25.05.2020 Не зумів А пам’ятаєш, як мені казав, Що все не може бути як я хочу? Чи ти мене колись таки кохав, Чи просто ранив […] 2