Ображеним псом ліве колесо скиглить,
кобилка, відчувши батіг, стрепенулась.
Та грози травневі давно проминули
і осінь льодком при дорозі застигла.
В селянських очах – незворушне терпіння
і лагідний блиск стограмової втіхи…
Розтанули прикрощі, згинуло лихо,
над обрієм – до безтурботності тихо.
Десятками літ між кобилячих стегон,
як жорнами, перетиралася доля.
І впала за возом паруючим его,
каштанами краєм замерзлого поля.
А хтось заглядає в космічні простори,
чи влади шукає для повного щастя…
То все – метушня, бо сьогодні на часі –
що збіжжя в мішках і картопля в коморі.
Автор публікації
Коментарі: 16Публікації: 34Реєстрація: 13-08-2018
Достижение получено 16.08.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
