Живеш серед вовків – то вий по-вовчому…
Я чую цю пораду і промовчую.
Бо між вовками мало вити голосно,
ще ікла шкірити і груди -колесом!
І слід у слід за тим, хто йде попереду,
по лезу долі, як по краю берега.
Не повернути на бігу, не схибити.
На полотні морозу зорі вибито,
здригаються у такт із хриплим подихом
довкола рогу місяця-молодика.
Тут не простять ні слабкості, ні кволості,
закон не пробачає випадковості.
Пружна хода по сліду зашкарубливім,
цей запах крові – заповняє груди він!
Чманіє зграя від невідворотності
тріумфу, бо не має порятунку ціль.
Солодкий дух беззахистного відчаю! …
І кроки жертви по життю полічені.
Автор публікації
Коментарі: 16Публікації: 34Реєстрація: 13-08-2018
Достижение получено 16.08.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
