У Харків напишу, в будинок «Слово».
Відома всім адреса ця проста,
Бо в нім культури нашої основа,
В нім творчий цвіт Вкраїни розквіта.
Кому пишу? Досвітньому, Сосюрі,
І Курбасу і Вишні шлю привіт.
Всім тим, хто в краю рідного культурі
Наві̀ки залишѝв вагомий слід.
Всім тим, кого в житті єднало «Слово»,
Хто слово вічне в люд хотів нести.
Як сталось так? Умисно? Випадково?
Вціліли люди в двадцяти шести
Квартирах. Інших всіх репресували
(Квартир всього було шістдесят шість.)
«Розстріляним Відродженням» назвали,
В цю назву вклавши весь печальний зміст.
Роки ідуть, весна знов розквітає,
Над ріками туман встає, мов дим,
А Україна за̀вжди пам`ятає
Тих, хто засві̀т пішов за Яловѝм .
І мріє, щоб ця пам`ять не згасала,
Щоб творчість квітла вічна і жива
А в ній країна наша воскресала
І в мирний час з`являлися «Слова».
Будинки, що талантами багаті,
Де б в злагоді митці жилѝ завждѝ,
Які б збирали в своїй спільній хаті
Й неслѝ до інших творчості меди.
Автор публікації
Титул: Небайдужий читач
