Для голосування необхідно авторизуватись

Кохання обірвав Афганістан

Привітна, тепла та погожа днина,
Весна зрива з землі снігів вуаль…
На фото з сумом дивиться дівчѝна,
В очах і на душі її печаль.

Сльоза зросила личко не від сонця,
Душа стражда не від пекучих ран,
Весна із сумом загляда в віконце –
Кохання обірвав Афганістан.

Все почалося зі шкільної лави.
Весь світ, здавалось, був для них лиш двох:
Закоханих безтямно Тані й Слави.
Серця любов`ю пов`язав їм Бог.

Летіли днями зустрічі-прощання,
Життя життям – у ньому все було,
Але юнацьке трепетне кохання
Мов цвіт весняний, все пишніш цвіло.

І ось  в один погожий день до Слави
Прийшла поштарка Віра сповістить,
Що призвано його в військові лави,
Народу й Батьківщині щоб служить.

Із телепередач вже знала Таня:
В Афганістані точиться війна.
Єдине у житті своїм кохання
Так не хотіла втратити вона.

Але, на жаль, дізналася Тетяна,
Який наказ у військкоматі дан,
Що кличе Славу доля невблаганна
У саме пекло, у Афганістан.

Як на вокзалі лагідно прощались,
Вона йому шептала: «Повернись…»,
У поцілунку губи їх зливались,
Казав він: «Повернуся, ти діждись».

А далі дні летіли, мов в тумані:
З Афгану він листи щотижня слав,
У них своїй коханій любій Тані
« Я повернусь – одружимось» – писав.

Вона йому завжди відповідала,
Жила буквально у його листах,
На сон коханий почерк цілувала
І у листі йому сказала «Так!».

Та горе щастю ставить заборону…
Дівочі мрії  нанівець зійшли,
Коли у дім записку похоронну
Їй рідні Слави з сумом принесли.

Тоді життя, неначе зупинилось,
Весна позбулась кольорів і барв
А Тані лиш одне ночами снилось:
Вони удвох між теплих літніх трав…

Не стримати  на мить часу польоту…
Він все лікує, тільки не любов.
І як прийде весна, кохане фото
Тетяна з сумом розглядає знов.

І сльози росять щоки не від сонця,
Душа стражда не від пекучих ран,
Лиш знає все весна, що за віконцем –
Кохання обірвав Афганістан.

Таких на світі пар, мабуть, багато,
Але на всіх історія одна:
Домріяти, дожити, докохати
Завадила їм підла зла війна.

Тепер кохані з неба нареченим
Співають ніжні ангельські пісні
І у ночі, зірками золоченій
Шепочуть: «Я кохаю…» уві сні.

1

Автор публікації

Офлайн 2 місяці

Юлия Ковальчук

417
Коментарі: 0Публікації: 252Реєстрація: 05-02-2019

Небайдужий читач

Достижение получено 11.04.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Золоте перо

Достижение получено 22.03.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій