Блакитне небо, золота пшениця –
Це символ України: прапор, стяг
І ним країна-Матінка гордиться –
Він свідком був поразок та звитяг.
Як звуки гімну радісно лунали,
Народ наш веселився і радів,
Серця у грудях щемно завмирали
І прапор на флагштоці майорів.
Коли тече скорботи, горя річка,
Біда не знає літа чи зими,
На прапорі тяжіє чорна стрічка,
В цей час він тужить разом із людьми.
Війна на Сході: постріли, руїни…
Щосили обійнявши автомат,
На териконі прапор України
Десь там, в окопі, бачить наш солдат.
Той прапор, наче частка Батьківщини,
Якій немає в серці забуття
І за яку віддасть солдат єдине,
Що має найдорожче – це ЖИТТЯ.
А як в бою судилась перемога,
Посеред втрат є радощі звитяг,
Звернеться воїн з вдячністю до Бога
І поцілує наш, вкраїнський стяг.
Хай плідна нива буйно колоситься,
Над нею мріє небо голубе.
Наш прапоре, ти небеса й пшениця,
Вітаєм з Днем Народження Тебе!