Син коваля і Матінки-Вкраїни,
Бунтар невпинний, вічний «Каменяр»,
Він підіймав людей з колін, з руїни,
З Шевченковим його рівняли дар.
Співець кохання ніжний та щемливий
Любові щиро душу відкривав:
Її він бачив тричі і щасливий
У віршах ті кохання оспівав.
Він дітям вмів подарувати казку,
Талант цей даний був йому з небес,
Слова чіпляв, мов бублики у в’язку,
І вів малечу в дивний край чудес.
Перекладав, наукою займався –
В його житті здобутки чималі,
Та, перш за все, він завжди залишався
Співцем-поетом рідної землі.
Бібліотека нас зібрала знову,
Тече розмова плавно, мов ріка.
В цей день ми прославляєм рідну мову
Й незгасний геній вічного Франка.