ічнева та післясвяткова днина
Прокинувшись, здригнулася від ран:
Знов гірко плаче Мати-Україна –
Їй болем став далекий Тегеран.
Літак летів до Києва з Ірану
Але в Раю завѐршив свій політ,
Залишивши в душі скорботи рану –
Глибокий, незагойний прикрий слід.
Пішли невинні ангели до Бога,
Цих душ невинних сто шістдесят сім.
Хай бу̀де світла райська їм дорога,
Хай в Царстві Божім бу̀де тепло їм.
На цій Землі ми, люди, тільки гості:
Не знаєм, що й коли піде не так,
Та рідні вірять, що із високо̀сті
На землю все ж повернеться літак.
