Налий мені ти філіжанку кави,
Поглянь у очі і згадай про те
Кохання наше перше, нелукаве,
Яке, здавалось, що не одцвіте.
Згадай, як вечорами ми бродили
Із Кам`янцем прадавнім віч-на-віч,
«Під брамою» гарячу каву пили
Таку солодку й темну, наче ніч.
Зливались губи наші в поцілунках,
На них, здавалось, кави смак застиг.
Потреб не було в пишних подарунках,
Достатньо про кохання слів простих.
Минає все й любові мить ласкава,
На жаль, назад не повернути час,
Лиш стародавній Кам`янець і кава
Навіки згадку збережуть про нас.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 252Реєстрація: 05-02-2019
Достижение получено 11.04.2020
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Достижение получено 22.03.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
