Цікаво, як стрічають Но̀вий рік
За хмарами, де чисто – ні пилинки…
Там під ногами а не з неба сніг,
В саду Едемськім теж ростуть ялинки.
А душі п`ють амброзію-нектар,
Їх не тривожить вже земне будення.
Для кожної Душі найвищий дар
Всевишнього святе благословення.
Бува, і там лунає щирий сміх,
Бо ж рідних Душ живе в Раю багато,
Господь-Всевишній сам вітає їх
Й благословляє милістю на свято.
В цей час згадають Душі про живих,
Кого у грішнім лоні залишили,
В єдину ніч навідатись до них
Можливість є – Господь дарує крила.
Тож в Новорічну Ніч ти придивись
До снігу, що земну вкриває сушу.
Сотворить диво свято й ти колись
В сніжинці взрієш свою рідну Душу.
Думками полечу за небокрай…
А що за ним, лиш Зорі й Сонце знають.
Я вірю: там Небесне Царство – Рай,
Де Бог та рідні нас оберігають.
