Супермісячна Ніч світлом землю вкриває.
Що Матусі-Планеті вона принесе?
Може біди веде, може щастям осяє,
Та надія в душі лиш на добре усе.
В Супермісячну Ніч загадаю бажання
На здоров`я, на радість, на тишу і мир,
Загадаю собі я шматочок кохання,
Щоб легке, мов крило – не важке, як ясир.
Загадаю в родинах веселого сміху,
Щоб вони розквітали, мов в травні сади,
Щоб малеча росла татам й мамам на втіху
І не знала в житті ні страху ні біди.
Щоб спинилися війни на нашій планеті,
Щоб ніхто не вмирав – всі у щасті жили,
Щоб Земля не спинилась в нестримному леті
І щоб люди мов Неньку її берегли.
Супермісячна Ніч вже кінця добігає…
Сподіваюсь, чув Місяць бажання усі.
Він в торбинку свою зірочки позбирає
Й за край неба піде по небесній росі.
А здійсняться бажання чи ні, я не знаю,
Продивилась в вікно, не стуляючи віч,
І, прощаючись з Ніччю услід загадаю:
Принеси лиш добро, Супермісячна Ніч
Автор публікації
Титул: Небайдужий читач
