Для голосування необхідно авторизуватись

Енігма

Чи молишся ти за тих, хто не помітив, як ти виросла? Не помітив, як осіли твої зорі над степом? Дозволь мені відвідати тебе, заздалегідь забронювавши місце… Чому ти й досі ототожнено самостійна? Невже серед досліджених прерій з гордістю вченого ти не виявила ознак симпатії? Що тепер буде з нами, як зі зразками не ідеальних форм? Здається, ми закодовані не цільовим спрощенням, а шифрами знайденої нами колись Енігми. Наша забудькуватість така ж традиційна, як розкутість садів у листопаді. Отже не навмисно сповідалися тими історіями, до котрих не завжди були причетні на звороті. То ж ми досить благословенно правдиві. Головне нам не напитися завчасно, бо таку дійсність вже ніхто виправлено не викаже. Всі за домовленістю мовчатимуть, лише насміхаючись над нами по кутках. Ніхто ніколи не здогадається, наскільки ми спорожніли. Й весь трагізм у таких випадках — результат невтішного пошуку зниклих безвісти. Ти й досі на швидкості не відповіла на мої запити патогенних дій, а мені все ж так само приємно звертатись до тебе, як до людини з втіленою мужністю. Сподіваюсь, прояв моєї ініціативи, не нашкодить неформальності наших відносин. Ховаючись від, здавалось би, усуненої зими, я йтиму в твій бік. Чекай мене з запізненням. Я напишу про нас – відроджено спотворених, але як ніколи вдячних за все, що завершилося твердою крапкою.

12

Автор публікації

Офлайн 4 тижні

Zhadanandriya

11
Коментарі: 0Публікації: 1Реєстрація: 18-08-2020