Там, де зелені густії сади,
Там, де свій шлях прокладають ставки,
Там, де вся юність пройшла молода, –
Там зостається душа на віка.
Там, де щебечуть малі солов’ї,
Там, де у серці линуть пісні,
Там, де біліють хмари в росі, –
Думка все лине у рідні краї.
Там не забути усе, що було,
Бо не вода то, щоб далі несло.
То лише спогади ніжні мої,
Що відбивають минулого дні.
11.09.2010, © Анна Силка
