Сповиваю кохання
Сповиваю кохання, мов маленьку дитину.
Плекаю надію,нотую думки.
Не зізнаюсь тобі, про що серденько мріє,
Що життя я віддам без вагань, залюбки.
Не відкрию тобі, я свою таємницю.
Лише вірші-присвяти на розсуд несу,
П’ю те щастя як воду з кохання – криниці,
Крізь спокуси я вірність тобі пронесу,
Часом смуток мов вітер, задмухує свічку,
Та я й в темряві стежку до тебе знайду,
Різні в нас береги, але що мені річка?
Лиш поклич пташеням в твій садок прилечу,
Мої мрії, по вінця тобі щастя налити,
І благаю тебе, любий мій пам’ятай.
Так як я, не одна не зуміє любити.
Щоб не сталось тобі не скажу прощавай.