Я пам‘ятаю його ніжний дотик
Я пам‘ятаю його руки в себе на тілі
Ти вивчав моє тіло наче історик
А я про це згадую щонеділі
Я пам‘ятаю твій погляд
Такий проникливий та глибокий
На жаль, тепер це все лише спогад
І лиш в пам‘яті твій голос хрипкий
2 коментарі “Спогад”
Добрий вечір! Поезія мене вразила, хоче тема є такою вічною, не менше 1000 років. Дуже щиро та дуже емоційно про людські почуття кохання, яке живе в серці….Бажаю творчих натхнень. З повагою Валерій. Київ.
супер. сильні почуття