Душа без тебе інеєм покрита, Мереживом невимовлених слів… А час пряде на веретені літа Суцільну нитку неба і полів… І де йому в щоденній круговерті, Снуючи долі крихітну вуаль (Де вузлик – народитися й померти), Малих сердець помітити печаль? Така дрібниця в тлі світобудови – Ця ніжність між рядків на […]
Іще не вся зотліла слава. Іще минуле гомонить. Іще не всі шаблі іржаві, Є ще й такі, що можуть вбить. Іще не все залито горем, І місце є іще для мрій. От тільки дурнів – з перебором, І давній ворог ще живий.