Тож мрія спу́рхнула скоренько,Неначе вдумливе створіння,Не переймайся цим моментом,І відпускай, мов сновидіння. Вона полине у світ дивний,Безмежну стрінувши свободу,Та прийде вчасно, без затримки,Душі додавши знов польоту. Захопить зопалу… о чудо!Забув неначе ти про неї,Найкращий долі подарунок,Хоча… немає тут містерій.
Daily Archives: 20.10.2022
2 posts
Отави, отави, отави Покошені Серпнем давно, А Вересень в полі зоставив Посіяне в землю зерно. І Жовтень як справжній господар Збира урожай буряків, Бо прийде його брат Листопад, То може і сіяти сніг. А згодом вже замерзлим груддям Під пісню Морозу та дзвін Суворий старий сивий Грудень На конях примчить […]