По казковій незнайомій доріжці, Шлях усипали троянди, Вони манять, шепочуть слова ніжні, А ти боїшся чомусь туди ступати. Твоя дорога проторена роками, По ній, крок за кроком, по колу, Йдеш бойовою ходою під зірками, Й не помічаєш їх, навіть випадково.
Daily Archives: 16.11.2022
2 posts
Ти вмієш без страху Дарувати мені квітку мигдалю, Натякаючи на майбутнє гірке літо: Стоязикий замок Вкриває моє здивування весняне Білим. Захотілось стати повітряною кулею: Наповнитись димом гарячим І літати-висіти над цим кастелло, Що збудував Пандольфо, В якому він мріяв про квіти, Що цвітуть на камінні В порожнечі старих димарів. Володар […]