Сім ночей мандрує березоль Від хмільних «п’яццо» До стоїчних «страда» та «віа», Від незачинених брам до темпіо. Пізніше від зеленкавих хвиль Моря невгамовного серця: Я знав це віддавна, але довідався Під стінами Сан Фортунато – Березоль невгамовний монах. Я пив перестигле вино мовчання, Мій погляд блукав – щоб дізнатись – […]
Monthly Archives: Листопад 2022
51 posts
Ступаю стежкою вузькою, Котра веде аж до села. Як сумувала за тобою, Столице юності й тепла. Давно-давно тут не бувала, Носила доля по світах, Причал дитинства згадувала, В думках летіла, наче птах. І ось я тут.Так тихо-тихо, Стара лиш гойдалка скрипить, Ніби відгонить звідси лихо, На душі стало щемно вмить. […]
Збирала, ростила хмарина сніжинки, З узорами чудними білі перлинки. Леліяла їх, як своїх рідних діток, Аж тут вже і осінь минає за літом. Минає вже осінь. Зима на порозі І серце хмарини постійно в тривозі, Зима як накаже – нічого не вдіє, На землю тендітні сніжинки посіє. Вони закружляють в […]
Аж до Пилипа весілля гуляли, А як наставав уже піст різв”яний Втихали музики й пісні голосні Аж до Різдва, до смачної куті. Далі колядками повнились села, Піснями і жартами й сміхом веселим. Маланка з собою кізку водила, Від хати до хати щедрувать ходила. Василько зерном на добро засівав І знову […]
Вона у сорок стала сива-сива І зморшечка з”явилась на чолі, Бо втратила матуся свого сина, Який волі хотів рідній землі. В її очах сльоза бринить солона, А душу холод гіркоти пройма, Трима портрет синочка у долонях, Не вірить, що його уже нема. Залишиться живим він в її серці І ми […]
Сяду на кораблик я, поплыву туда, Где луга зелёные, чистая вода. Солнце отражается в капельках росы, Никогда не видели в тех местах грозы. Тёплый, полон радости, сказочный уют. Там колибри с пчёлками вместе воду пьют.
Окрилена коханням, Розкрилена піснями У синю даль лечу Із віршами-птахами Крізь сонце і тумани Й мереживо дощу. Неначе ластів”ята, А їх вже так багато, Випурхують з душі. Полинуть поміж люди, Якщо читати будуть, То значить варто жить. 2022 р.
Під дощем пелюсток Березневі розмови про каву І пухнастих котів-монахів, Кожен з яких Сеньйор дель Тетто І споглядає п’яццу крізь скло, Крізь туман пеларгоній. Довічно під небом – Довічно о шостій Під перстом вказівним Паоло П’ятого – Букініста й законника Чи то колеги охоронця ключа… Дивлюсь оком блукальця, Дивлюсь на […]
Краю мій лелечий, Краю журавлиний, Пригорнуся серцем Я до України. Краю барвінковий Рідний мій Подільський, Краю калиновий, Тобі моя пісня Вірності й любові, Відданості справжній, Рідний барвінковий Мій Подільський краю. 2022 р.
На фоні повного місяця, Вона, мов німфа неземна, Так світиться і ніжиться, Зачарувались навіть небеса. Владала таємницею, Яка відома тільки їй, Черпала від нічного світила, Живильних магічних сил. На ранок легким рум’янцем, Покривались її уста, Наповнена внутрішнім сяйвом, Чоловічі полонила серця.
Чи на сірому коні Чи на білому Архистратиг Михаїл Уже поблизу. У руках трима меча Войовничого, Щоби оркам-москалям Не хотілося Та й на Київ нападать Й на Вкраїноньку. Допоможи, святий нам, Додай силоньки. Переможемо разом Всіх загарбників Та за дружнім всі столом Святкуватимем. 2022 р.
Тягнуться в небо Жовтими свічками Окличні знаки романських веж – Torri di guardia З дикого каменю. Коли з мене вітер солоний Зірвав білу мантію спогадів Про необачну требу На тризні мідних дзвонів, Коли відчувалося В меланхолійній Адріатиці Щось більше ніж синява, Коли згадувалось, що твердь Сьогодні не хвора на лихоманку […]
Любов витинає кроками білі літери на білих сторінках часу. Їй під силу переступити гори і зім’яти галявину червоних метеликів спійманих шовковою ниткою; в скелясті пригорщі набрати сонячні води озера заглядаючи в прозорі глибини його дна заломленим промінням твоєї наготи і пити його холодну сріблясту ніч з келихів чорної парасольки. Стільки […]
Щедрий, щедрий, щедрий дощ Із щавля нам варить борщ. Борщ зелений на щодень, Треба ложечки лишень. Ми за стіл – борщу нема! “Що? Чекали ми дарма? Як же ти його варив?” “На щавель я воду лив”
Сиділа довго на даху, Ворона чорна, Нечутно бідолаху, В роздумах вона. Крутилася в голові, Лише суперечність одна: Бог дав благодать цій землі, Тоді навіщо потрібна війна?
Вже пів дороги листопад пройшов, Доволі теплий без морозу й снігу, Ще квітнуть хризантеми під вікном, Вціліла і троянда біла-біла. Подекуди зелена є трава Притрушена листками золотими І шурхотить вітрець легенько ними. Нехай же мирним буде листопад. 2022 р.
Кам’яне, кам’яне, кам’яне Серце міста рибалок на березі моря, Міста доріг і коханців, поетів і катеринок І слова «авжеж». Долучаюсь до березня на перехрестях часу, Мовчання велике і синє, Наче небо над Ріміні, що читає вірші Маріо де Каронезі (він теж був поетом). У мережеві спокою зазираю в зіницю міста, […]
По казковій незнайомій доріжці, Шлях усипали троянди, Вони манять, шепочуть слова ніжні, А ти боїшся чомусь туди ступати. Твоя дорога проторена роками, По ній, крок за кроком, по колу, Йдеш бойовою ходою під зірками, Й не помічаєш їх, навіть випадково.