Струменить повітря прозоре-прозоре Та п”янким нектаром всіх нас напува. Вітер своїх коней вигнав на простори І летить далеко осінь зустрічать. А вона красуня в золотій короні Та багряних шатах вкотре вже прийшла Та й зачарувала дивною красою І сипнула в душу щедрості й тепла. 2015 р.