Струменить повітря прозоре-прозоре
Та п”янким нектаром всіх нас напува.
Вітер своїх коней вигнав на простори
І летить далеко осінь зустрічать.
А вона красуня в золотій короні
Та багряних шатах вкотре вже прийшла
Та й зачарувала дивною красою
І сипнула в душу щедрості й тепла.
2015 р.

