Ой, люблю тебе, люблю, Лік хвилинам я гублю, Навіть в снах про тебе мрію, Не втрачаю і надії – Ти промовиш ті слова, Що душа від них співа. А пригорнеш й поцілуєш – Мені щастя подаруєш. 2015 р.
Monthly Archives: Жовтень 2023
23 posts
. . . . . . . А ПОЧИНАЛОСЯ ВСЕ ТАК ЩАСЛИВО… . . . . . . .Справжній квітковий рай виринув враз перед очима біля великої гарної хати – світлиці, що приваблював зір перехожих! “Зігрівали” землю своїми жовтогарячими квіточками у густих кущиках ніжні чорнобривці, кучерявилась оранжевими, коричневими, жовтими, білими […]
. . . . . . . . .ЗА МИР Й ДОБРО У НАШІМ КРАЇ… . . . . . . . . .Зібралася моя родина . .Та й за столом у файній хаті, . .Й згадали дорогого сина – . .Давно духовно ми багаті… . .У ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ […]
. . . . . . . . .ПРИЙМАЙ ВІТАННЯЧКО, СОФІЙКА! . . . . . . . . .Моя кровинко, дівчинко вродлива, . .Сьогодні в тебе іменини – . .І будь здорова, рідна, та щаслива – . .Приймай вітання від родини. . .Із ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ вітаєм щиро, . […]
. . . . . . . . . .ЛЮДИ! ЗУПИНІТЬ ВІЙНУ! . . . . . . . . . . . . .О, люди, люди, зупиніть війну! . .До бою кличе Батьківщина – мати! . .Криваву і страшну спиніть бійню! . .Всім миром йдіть всіх рідних […]
Біжить струмком дзвінкоголосим, Веселу пісеньку співа Твоє й моє дитинство босе – Найбезтурботніша пора. Зелен-весною квітне юність, Молодість літечком буя, Усе росте та плодоносить, А зрілість врожаї збира. Підсумки осінь підбиває Негідних вчинків й добрих справ. Так непомітно вже ступає Тихими кроками зима. Насипле щедро снігу в коси, Спогади будуть […]
Ще вчора дощ мрячив холодний І затишку як не було, А нині виглянуло сонце Та розсипає скрізь тепло. На струнах бабиного літа Вже виграє пустун-вітрець, Мелодія лунає срібна, Що хочеться піти в танець. Кленовий лист багряно-жовтий Кружляє й падає в траву. Дивує знов красуня-осінь Й дарує чарівну красу. 2023 р.
Щербатий місяць визирнув з-за хмар І посвітлішало, здається сіре небо. Осіння ніч.В полоні її чар Кожен із нас бував таки, напевне. Вона підморгує лукаво раз у раз Золото-зорями й в обійми свої кличе, А вітерець пустун і ловелас Лишає поцілунки на обличчі. А нічка все всміхається комусь І стелить рушники […]
Барвінку листячко зелене З-під снігу визирає. Давно-давно чека на мене Хатина в лісі скраю. Я тут росла, зустріла юність, Перші спроби пера. Нині вона дивиться сумно І вікна-очі витира Їй вітер, змахує сльозу, Ніхто не чує ті плачі, Лиш блискавиця у грозу Загляне в шибку уночі. В кожнім селі таких […]
Струменить повітря прозоре-прозоре Та п”янким нектаром всіх нас напува. Вітер своїх коней вигнав на простори І летить далеко осінь зустрічать. А вона красуня в золотій короні Та багряних шатах вкотре вже прийшла Та й зачарувала дивною красою І сипнула в душу щедрості й тепла. 2015 р.
Епоха дивиться в душу Скляними очима буття, Епоха записує мемуари Уривками епітафій (наших). Епоха одноокого Мінотавра: Камінь колючий, а ми босі, Вода з небес, а очі розплющені Назустріч краплям холодним. Вода з присмаком віскі, Віскі з присмаком Антарктиди: Якщо море, то океан альбатросів – Птахів журби чорно-білої, Епохи без снів […]
Зеленіла черешенька Листочками довго, Доки шлях свій завершував Гарний місяць жовтень. Та якось ще рано-вранці У вікно дивлюся – А черешня вся в багрянці, Вдягла жовту блузу, Що на сонці вигравала Яскраво-яскраво. Осінь в диво-вишиванку Черешеньку вбрала. 2017 р.
Відносить вітром зграю журавлів Далеко десь за обрій синій-синій, Купається ще вересень в теплі, Хоч вечори вже прохолодні нині. І вранці роси сріблом миготять На скошених уже пожухлих травах, Спалахує на сонці раз у раз Золотом диво-осені заграва. 2004 р.
Після ночі морозець На траві узявся, Зимний вітер навпростець Десь собі подався. Жовті позривав листки Великі кленові, Що на землю всі лягли Віночком чудовим. Хмар кудлатих табуни В небі розбрелися, Визирнуло із-за них Сонце яснолике. І злякався морозець, Втік раптово звідси, Осені короткий день Трішки став теплішим. 2022 р.
Листям опалим Тихими кроками Осінь ступає, Так рік від року. Змінить осінню Пору чудову Інша картина – Сніг та морози. Сонце пригріє, День більшим стане, Радують ніжністю Квіти весняні. Кличе зозуленька Літечко в гості. А стиглі яблука – Це…знову осінь. 2015 р.
Клубочиться туман густий над річкою, Не видно нічогісінько за ним, Холодною і мокрою завісою Він дуже схожий та й на сірий дим. Гойдає хвиля жовтий лист вербовий Й латаття ще зелене на воді, Вітер розчісує траві коси руді, Осінній вечір почина розмову. 2015 р.
Ой як же плакала Земля,Просила, люди схаменіться,Мене вже змучила журба,Тут бачу злобу й божевілля. Бажання вічності просте,Щасливі будьте на планеті,Задумав праведно творець,Життя це, звісно без агресій. Болить поранена душа,А тіло жалить змій вогненний,Жахливий шабаш недарма,З війною вилізла вся нечисть. Ой як же плакала Земля,Сльозами розпачу в негоду,Чомусь з’явилось відчуття,Ізнов Всесвітнього […]
Осіння пора завжди всіх зачаровує, Як фея у казку чудову зове, А там так прекрасно, аж дух перехоплює, Тоді забуваєш, здається про все. Золотом, золотом все тут прикрашено, А краплі роси, ніби справжній кришталь, Рубінову ватру калина розпалює, Яка забирає і смуток й печаль. Листочки кленові, як ті парашутики Падають […]