Холодну годину,Зустріли всі квіти,Тож кожну стеблину,Мороз вже помітив. Лишень чорнобривці,Його не бояться,Нема таємниці,Тут предків старання. Їх сіяла бабця,І мама любила,Бо квітка є давня,Як наша родина. Розійдеться запах,Пахучий по саду,Безмежно я вдячна,І дбаю на згадку. На щастя на долю,Букет пригортаю,І начебто поруч,Знаходжу розраду.
Daily Archives: 11.11.2025
3 posts
Ніжні хвильки, кинуть бризки,Мовби сяйво, сиплють срібло,Тільки чайки чути крики,Нащо ґвалту дивне дійство? Звісно зичну любить море,Давні друзі, ділять простір,Поряд завжди шум прибою,Й голос чайки, ніби в змові. Шторму шалу, ранить гавань,Вітер виє, гуркіт з градом,Кине виклик, чорним хмарам,Схоже пташка зараз янгол.
На сухі пожухлі трави Першії сніжинки впали Як дівоча цнота чисті, Срібно-білі та іскристі. Виграють вони на сонці, Обліпили всі віконця, Слід лишили, наче стежку Вишиваночки-мережки. 2022 р.