Задумливо ходить по саду,Мелодії чує незвичні,Доволі чудес на світанку,Де квіти іскряться барвисті.Сприймає відтінки чуттєво,Як дихання бджілки на ружі,Поодаль мрійливі берези,Неначе до сонця байдужі.Травиця заграла смарагдом,Роси незвичайне намисто,Поетка любується сяйвом,І бавиться дивом грайливо.Натхнення готове до злету,Малює мережки мрійливі,Думки обійнявши веселку,Кружляють блискуче у римі.