Для голосування необхідно авторизуватись

БІЛОСНІЖНА ПІВОНІЯ — ТО СПОГАДИ ПРО МИЛУ РІДНУ ОСЕЛЮ…

. . . . . . . . . БІЛОСНІЖНА  ПІВОНІЯ  —  ТО  СПОГАДИ  ПРО  МИЛУ  РІДНУ  ОСЕЛЮ…
. .Дивовижний аромат ніжної білої ПІВОНІЇ з рожевим відтінком вперше я відчула ще зовсім малою дівчинкою. Мама моя висадила кілька кущів цієї чудодійної квітки перед новою хатою у НОВОСЕЛИЦІ, які потім розрослися пишно розлогими зеленими блискучими листками на міцних гілках. А квіти, білосніжні вишукані квіти цієї пахучої ПІВОНІЇ своїм дивовижним ароматом заполонювали, здається, всеньке подвір’я.
. .Я схилялася обережно коло кожного великого куща, гладила ніжно кожну квіточку, і …вдихала, вдихала чудодійний аромат. І хоч поруч були висаджені гарні кущі темно-вишневої ранньої ПІВОНІЇ, я завжди якось підсвідомо йшла до білосніжних квітів, навіть ще не розквітлих пуп’янків….
. .І вже літ пройшло – минуло, переступивши через свій багаторічний ювілей, я й досі люблю і насолоджуюсь неймовірним запахом моїх білосніжних ПІВОНІЙ з рожевим відтінком.
. .Хоч є у моєму квітнику ще по кілька різновидів темно-рожевої, вишневої і темно-малинової, ранньої червоної, білої із дрібноквітковою серединкою, я найбільше люблю – кохаю оту, білосніжну ПІВОНІЮ, з мого далекого незабутнього дитинства. Як і чарівні білі – білі РОМАШКИ, ЛІЛІЯ темно-рожева й оранжева, білосніжна ПІВОНІЯ, є завше моїми найулюбленішими квітами. Бо нагадують щомиті про рідну оселю, татову криницю, мамині квіти, і …кличуть, кличуть у ті дорогі і неповторні спогади до непідробної ріднизни, до українського родинного гнізда, де мене так любила і голубила моя бабка НАТАЛІЯ…
. .Сорти ПІВОНІЙ розрізняються розмірами, формами, забарвленням, будовою квітів, тривалістю цвітіння.
. .ПІВОНІЇ дуже гарно виглядають у букеті, і навіть зрізані, вони довго зберігаються. А ще гарні ці квіти у зовнішньому озелененні. Дарма деякі жінки зрізають кущі після цвітіння, бо листя своїми великими розлогими кущами, твердим блиском і “вирізаною” декоративною формою на стеблах, прикрашають будь-який квітник темно-зеленими барвами вишуканих острівців. Я, приміром, не зрізаю підв’язані кущі, до того ж візерункове листя потім добре використати у гарній квітковій композиції або оригінальному букеті.
. .Пригадую, я дуже хотіла мати темно-вишневу ПІВОНІЮ махрову (тобто, таку, як біла, з великою кількістю пелюсток). У моїх сусідок і знайомих такої не було, бо раніше це вважалося новинкою для сільської місцевості. Йшла кожного дня на роботу, і мій зір мимоволі був спрямований – залюблений на барвисті квітники кельменецьких господинь. …Аж раптом – зачервоніла темно-вишнева квітка на великому кущі. І я “загорілася”… Просила ту тітоньку ОЛЮ декілька разів, та вона наперекір відмовлялася: “Ні, ТАМАРКО, не проси, не кажи, бо від мене нічого не приймається. Я вже давала людям…” – говорила мені жінка.
. . – У мене прийметься, приживеться, от побачите, тьотю ОЛЮ. БОГ добрий, – переконувала її я.
. .Пройшов час, і одного разу вранці пані ОЛЯ принесла мені частинку відділеного куща. Звісно, я зраділа, посадила і очікувала цвіту улюбленої квітки. ПІВОНІЯ прижилася, розрослася, але …не розцвітала. Я вже почала й роки лічити. І ось збулося: ПІВОНІЯ розцвіла пишно і гарно на весь кущ багатьма квітками …на сьомий рік…
. .Отож, зацікавилася у своїх “КВІТАХ УКРАЇНИ”, вишукувала “секрети” розмноження моїх улюблених ПІВОНІЙ. Спочатку розділяла ранні ПІВОНІЇ – у серпні! І так повелося: серпень – вересень – термін висадки ПІВОНІЙ, і віддають перевагу вони сонячним ділянкам, стійкі і до легкого затінку, потребують органічних добрив.
. .А ось дещо з історії. Назва, як свідчать легенди, цій рослині дана на честь давньогрецького лікаря ПЕОНА, який вилікував від ран бога Плутона. У давнину в КИТАЇ та ГРЕЦІЇ ПІВОНІЯ була відома як декоративна та лікувальна рослина. Лікували за допомогою квітів, гілок ПІВОНІЇ.
. .І хоч батьківщиною цієї дивовижної квітки вважається КИТАЙ, де вона є національною квіткою, чарівна ПІВОНІЯ вже давно стала нашою, рідною, українською…
. .                                                      ТАМАРА РОМАНЮК,
. .                                                      20 травня 2018 -21р.
3

Автор публікації

Офлайн 2 роки

Тамара Романюк

963
Коментарі: 28Публікації: 441Реєстрація: 06-02-2020

Вибір видавця (Вересень 2021)

Достижение получено 18.10.2021

Титул: Вибір видавця (Вересень 2021)

Небайдужий читач

Достижение получено 16.02.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій