. . КВІТИ – ЦЕ ЗАВЖДИ НЕПОВТОРНІСТЬ!
. .Я квіти всі зберу чарівні й чудові,
. .До БОГА ніжно вгору піднесу
. .В подяку. Щоб люди скрізь були здорові,
. .Й любили від ВСЕВИШНЬОГО красу.
. .Бо квіти – це завжди диво й неповторність!
. .Бо квіти – справжній рай на всій Землі!
. .О! Можна написати і цілу повість
. .Про квіти, в яких кохаються в селі.
. .Переді мною – заквітчана країна,
. .Природою дарована краса.
. .Душа радіє – моя це УКРАЇНА, –
. .ГОСПОДНІ незбагненні чудеса!
. .Зібралась за столом ось уся родина –
. .І матір з батьком, доньки та сини.
. .Є коло хати червона там калина,
. .На сповідь завітали знов вони.
. .І мальви – ружі під стріхою квітують,
. .Там соняшник за видноколом йде,
. .Рудбекії, ніби сонечка, чарують,
. .Росте самшиту листя молоде.
. .Під хатою рідні пахнуть чорнобривці
. .Та айстри вибухають чарівні,
. .І так ваблять флокси – мамині щасливці,
. .Барвінок стелиться там по Землі.
. .Пшеничне поле! А ще лани безкраї!
. .Ромашки білі, полум’яний мак,
. .Волошки сині в житі у земному раї –
. .Моя це рідна Батьківщина, так!
. .ГОСПОДНІ квіти всі я зберу у руки,
. .І дивограєм Всесвіт обійму,
. .Та й заквітчаю, щоб не було розлуки, –
. .ВСЕВИШНЬОМУ ПОДЯКА, так – ЙОМУ!
. . ТАМАРА РОМАНЮК,
. . 22 серпня 2020 р.