Предыдущая часть: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/zahodyat-v-buhtu-korably/ Расцвели подсолнухи в сада на краю, может урожая снова уже ждут? Зёрнышки посеяли, мелкие – черны, подсолнухи жёлтые, стебли зелены. Расцветает лето, дивные цветы, с августовским солнцем – тёплые деньки. Ночка на рассвете снова холодна, убыстряет лето, созревать пора. Скоро уже осень в двери постучит и […]
Daily Archives: 22.08.2021
10 posts
А всё когда-нибудь кончается: Твоя любимая работа… И новый путь вдруг начинается Тут – за внезапным поворотом!.. А всё когда-нибудь уходит: Любовь, хранящая секреты… Слёзы зальют души пустоты… Зима наступит среди лета!.. А всё исчезнет погодя – Даже взлелеянная дружба, – Когда вдруг “другу” от тебя Уж ничего не будет […]
. . КВІТИ – ЦЕ ЗАВЖДИ НЕПОВТОРНІСТЬ! . .Я квіти всі зберу чарівні й чудові, . .До БОГА ніжно вгору піднесу . .В подяку. Щоб люди скрізь були здорові, . .Й любили від ВСЕВИШНЬОГО красу. . .Бо квіти – це завжди диво й неповторність! . .Бо […]
Ой, над лугом понад Бугом сонечко сідає, тече ручай у ярочку, дзюрчить, виграває. А над яром і у полі, де жита-пшениці, виглядають із пшениці волошки як діти. Як синенькі оченята поміж колосками, мак червоний захитався нитками-стеблами і гуляє вітер в полі, робить хвилі в житі, і неначе хвилі моря […]
Під вуаллю неба дощового Літній ранок сонно вигляда, І плодами терену терпкого, Ніби в очі літу загляда. Ніч тремтіла від громів і зливи, Час вхопивсь за блискавки крило, Під дощем купались спілі сливи І вмивалось стомлене стебло. Вже нахмурив серпень густі брови, Під дощем невесело мовчить, І сумують в спагадах […]
А давай мы с тобою по-тихому, Как когда-то в осколках луны, Наше счастье оставим для избранных, Не расскажем, где спрячем мечты. Мы же шепотом, тихим безмолвием, Наперекор всем суждениям вновь, Разбежимся и в омут , Туда, где никто не найдёт. А давай мы с тобою по-тихому, О мечтах наших […]
У каждого в жизни своя игра, У кого-то счастье, у кого беда. У каждого в жизни свой сахар и соль, И мёд бывает, сладок, а кому-то горчит порой. И каждому что-то мешает просто жить, То день не удался, то горчат грибы. Кому слёзы сладки, родился малыш, Кому нечем плакать, разбились […]
Якщо мене ти забудеш, То я нагадаю про себе. Повітрям твоїм ,я,стану, Звільню я твоє небо. Колись зрозумієш,як сильно, Колись я тебе тай відчула. А ти все дивився,прихильно, С тобою про сон я забула.
– Нет, не бывает свято место пусто – скорей из душ гоните негатив!.. Но как же нам непросто часто густо там поселить пришедший позитив… Отыщутся какие-то отмазки, мол “не могу” (а проще “западло́) мол “враки это , бредни, сказки” и “воплотить всё это не дано́” А ты рискни, попробуй! Что […]
КАЇН і АВЕЛЬ Ніч…Прохолодно вже надво́рі… Зір міріади…Місяць зго́ри в моє заглядує віконце… Не спиться…Придивився…Що це? На лику Місяця є знак, немов би хто паде́ навзнак; З-за спини інший виглядає – того́ на вилах він тримає… Сини Адамові обоє, заняття мали кожен сво́є; І в жертву Богу приноси́ли усе, самі […]