. .     “МИ ВСІ В ЦІМ СВІТІ ВИПАДКОВІ, ЖИВЕМО ВСЕ Ж –

. .            У ДІТЯХ, ПАМ’ЯТІ, ЛЮБОВІ. І В СЛОВІ ТЕЖ” –

. .                                                                           Тамара Севернюк.

. . – “КОЖНА КВІТКА ФАЙНА ПО СОБІ” – казала моя бабка НАТАЛІЯ. – “Дитино, – говорила вона, – так і люди: кожна людина файна і добра по свому. БОГ усім людьом дав талан”. …Казала моя бабка – мені, людям, усенькому світові. І безперестанку молилася, просто, щиро, як уміла, у всьому покладалася й “уповала” на БОГА. Кохаючись у квітах, сама того не усвідомлюючи, надихала – обнадіювала на життя в любові, у злагоді, у мирі…

. .Спілкуймося один з одним, розмовляймо із людьми – друзями, рідними, близькими, знайомими і незнайомими, обмінюймося враженнями, ділімося думками, намагаймося змінити світ у плані чистоти, порядності, гуманності, доброти. Бо ж так мало треба нам, аби добра було багато…

. .Якщо є настрій, бажання, час і можливість, пропоную – запрошую згадати, прочитати, переглянути і на мить – миттєвість задуматись про своє, про наше, про день прийдешній – від БОГА – защораз…

. .Розмову про бабку НАТАЛІЮ продовжую віршованими рядками ТАМАРИ СЕВЕРНЮК, української поетеси: – “Ми всі в цім світі випадкові, Живемо все ж – у дітях, пам’яті, любові. І в слові теж”.

. . ШАНОВНІ! ПРИЄДНУЙТЕСЬ ДО РОЗМОВИ…

. .                                             ТАМАРА РОМАНЮК,

. .                                             8 червня 2017-21р.