Вдруг успокоились метели, теней рисунок на снегу и птицы радостно запели, как будто стали звать весну. И чу – голубка подавала ритмичный чудный голосок, а может голубь ворковал так, вдали был слышен голосок. Рыбёшки в полынье бросались, выходят на поверхности ручьи и над водой, и под водою мелкие […]
Daily Archives: 10.06.2021
7 posts
Мабуть, з минулого життя,Таке приходить кохання,Розлука довга нас звела,Й сказала спроба остання. Напевне стрічка чарівна,Тримала душі в тривозі,Коли неясності імла,Блудила на півдорозі. Так мило осінь золота,Стелила листям дороги,Впізнати знову…це мета,У долі часом повтори…
. . “МИ ВСІ В ЦІМ СВІТІ ВИПАДКОВІ, ЖИВЕМО ВСЕ Ж – . . У ДІТЯХ, ПАМ’ЯТІ, ЛЮБОВІ. І В СЛОВІ ТЕЖ” – . . […]
Розчарування гiрше ніж образа, Його сльозами важко подолати, Воно мiцнiє в серцi раз за разом І не дає душi спокiйно спати. Розчарування кожен день вбиває Усе, що було гарним на початку, І назавжди у серці щось згорає, Залишив жменю попiлу на згадку. 10.06.2021
Так и слышу, туман за рекою Тихо шепчет: “Запомни покой!” — Ой, не скоро, не скоро с тобою Нам видАться, мой милый! Постой! Обними на прощанье! До боли, Зажимая на сердце ладонь… Она будет тебе вместо брони… Она — щит со словами:”Не тронь!” — Ты чего? Что за слезы, дуреха? […]
Остановить поэта может смерть, Всё остальное – мелкие преграды, Поэтом быть – и ноша, и награда, Описывая жизни круговерть. И в дождь и в снег поэт непобедим, Чеканит слог и рифмой режет мысли, Поэзия, наполненная смыслом, Расставит всё по полочкам своим. Поэту неподвластен только Бог, Но только Бог дарует вдохновенье, […]
У тісненькій комірчині Жив домовичок, Він обходив весь будинок І знав назубок Де лежить цікава книга, Де млинці смачні, Заглядав усюди стиха, Тільки уночі. У кімнатах тишу й спокій Він оберігав, Почувався як господар, Жаль ніхто не знав. Хіба мишенятко тільки Сіре та мале. З ним секретами ділився, Сиром й […]