Для голосування необхідно авторизуватись

ЗАСНІЖЕНА КОВЗАНКА – “ДОЛЯ КАТЕРИНИ”

. .    ЗАСНІЖЕНА  КОВЗАНКА  – “ДОЛЯ  КАТЕРИНИ”
. .Частина 2 (Продовження) – СПОГАДИ
. .Білосніжна зимонька – зима повноправно вступила у свої чарівні володіння. Засніжені дерева, вкриті пухнастим снігом будинки, білосніжною ковдрою застелена матінка – Земля… Легко і приємно дихалося свіжим прохолодним повітрям усьому живому… Втішалася – раділа білосніжній зимовій порі непосидюча і кмітлива дітвора…
. .ТИМОФІЙ МИКОЛАЙОВИЧ вийшов із приміщення школи під час уроків і прямував до шкільної крамниці (“буфету”), аби придбати зошити і ручки для школярів молодших класів. Але… – Що це під снігом? – здивувався учитель.
. .- Ой, хто це? – підійшов обережно по ЗАСНІЖЕНІЙ КОВЗАНЦІ до школярки, яку присипало сніжком.
….То була КАТРУСЯ. Виявилося, що дівчинка впала разом із дівчатками, які піднялися і побігли до класу. Дорослих поруч не було – нікому було допомогти. Вона так і залишилася лежати на ЗАСНІЖЕНІЙ КОВЗАНЦІ… І хтозна, скільки так лежала…
. .Як з’ясувалося згодом, у дівчинки стався струс мозку від сильного удару об лід, втрата свідомості тимчасово, зникли окремі епізоди з пам’яті, хоч болю КАТРУСЯ не відчувала.
. .ТИМОФІЙ МИКОЛАЙОВИЧ підняв дівчинку із ЗАСНІЖЕНОЇ КОВЗАНКИ, обережно поніс до класного приміщення, вчителі заспокоїли її, надали першу допомогу, однокласники оточили КАТРУСЮ, намагаючись поліпшити настрій.
. .КАТРУСЯ відкрила щоденник і почала переписувати з класної дошки розклад уроків на наступний тиждень. Перегорнувши сторінку, продовжувала писати те ж саме… Потім знову…
. .- КАТРУСЮ, ти вже записала розклад уроків, – нагадала їй ЄВГЕНІЯ ПАВЛІВНА.
. .- Ні, я ще не писала цей розклад… – відповіла вона.
. .- Ти підеш додому сама, чи тебе провести, – продовжувала вчителька.
. . – Я сама піду додому, я знаю дорогу.
. .Але чи сама КАТРУСЯ йшла, чи йшов за нею хтось слідом, вона не пам’ятала.
. .Як її вдома зустріла родина – мама, тато, бабка, дід – також не пам’ятала.
. .Прокинувшись на теплій сільській печі після довготривалого сну вдома, КАТРУСЯ ніяк не могла збагнути, як вона опинилася на печі, якщо повинна була бути на уроках у школі.
. .Батьки, обіймаючи і голублячи свою улюблену донечку, втішали і заспокоювали її, запрошували до неї друзів, розповідали, як КАТРУСЯ весело і привітно зустрічала білосніжну зимоньку – зиму.
. .І звісно, хвилювалися, аби не було ніяких ускладнень після струсу мозку у здоров’ї дитини, постійно цікавилися, чи не болить її голівонька, хоч вона ніколи не скаржилася…
. .Пройшли літечка – літа. Мала КАТРУСЯ вже стала дорослою, вийшла заміж за гарного парубка, народила двійко діточок…
. .Та й досі згадує (звісно, з розповідей дорослих) КАТЕРИНА про щасливе і життєрадісне дитинство із ЗАСНІЖЕНОЮ КОВЗАНКОЮ біля школи. Навіть незважаючи на головний біль…
.   .                              ТАМАРА РОМАНЮК,
. .                                 1 лютого 2019-21р.
1

Автор публікації

Офлайн 2 дні

Тамара Романюк

723
Коментарі: 26Публікації: 316Реєстрація: 06-02-2020

Золоте перо

Достижение получено 17.06.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 16.02.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій