Молю тебе, не пий моєї крові.
Я віддала усе задля любові.
А ти пошматував мене, немов тварина.
У цьому є, мабуть, моя провина.
Я визнаю, що забагато довіряла
І так вульгарно душу оголяла.
Я не залишила у шафі ні скелета,
Бо ти – мої країна і планета.
А посмішка твоя, брудна й нещира,
Рубає серце, наче дерево сокира.
Вона радіє, коли я кричу від болю.
Тому й молю, пусти мене на волю.
Думки про тебе помирати вже готові.
Молю тебе, не пий моєї крові.
Учасниця багатьох поетичних конкурсів та проєктів, серед яких Молодіжний конкурс «Поетична весна»-2023 (3 місце), «Дива трапляються, коли в них віриш» 2022 (2 місце) та VIIІ Конкурс поезії та авторської пісні «Хортицькі дзвони» (спецприз «Надія конкурсу»). Мова творів українська і англійська. Читала один зі своїх англомовних віршів на IMAGINE with ENGin LIVE.
Після двотижневої завіси дощової Розпогодилось нарешті, виглянуло сонце І засяяли багрянцем листочки кленові,Килимом лягли на землю гарним кольоровим. А струнка берізка біла […]
Думок на тему “Пошматована”
Стражданнями душі пронизаний кожен рядочок. Хай слова будуть почуті…